🟥Інформаційний бюлетень. 🟡Тема. Стратегічний посібник з вибору наукових журналів
🟥Інформаційний бюлетень. 🟡Тема. Стратегічний посібник з вибору наукових журналів
Вступ
У сучасному
конкурентному академічному середовищі стратегічний підхід до вибору журналу для
публікації наукових статей є критично важливим для успішної кар'єри в галузі
права. Правильно обране видання не лише забезпечує поширення результатів
дослідження серед цільової аудиторії, але й підвищує авторитет автора та його
установи в міжнародному науковому співтоваристві. Цей бюлетень слугуватиме
дорожньою картою для вчених-юристів, допомагаючи їм орієнтуватися в ключових
наукометричних базах, оцінювати якість видань та уникати поширених пасток,
таких як хижацькі журнали.
--------------------------------------------------------------------------------
1. Навігація
в ключових міжнародних наукометричних базах
Використання
провідних міжнародних баз даних, таких як Scopus та Web of Science, є
стратегічним кроком для підвищення видимості та впливовості юридичних
досліджень. Ці платформи дозволяють не тільки знаходити релевантні джерела, але
й верифікувати якість та авторитетність потенційних журналів для публікації. У
цьому розділі розглянуто ключові інструменти та методи для ефективного пошуку
та перевірки журналів у цих системах.
1.1. Робота
з базою даних Scopus
Scopus є
однією з найбільших реферативних баз даних, що індексує широкий спектр наукових
видань. Розуміння її структури та інструментів є першим кроком до успішного
вибору журналу.
1. Аналіз
типів контенту: Scopus охоплює два основні типи видань. До них
належать серійні публікації з міжнародним стандартним номером
(ISSN), такі як журнали, книжкові серії та матеріали конференцій, а також несерійні
публікації з міжнародним стандартним номером книги (ISBN), зокрема
монографії та окремі матеріали конференцій.
2. Покрокова
верифікація: Щоб перевірити, чи індексується видання в Scopus,
необхідно відвідати офіційну сторінку «Sources». На цій сторінці,
під заголовком «Titles on Scopus», доступні для завантаження актуальні списки
всіх джерел, що входять до бази, а також перелік видань, індексацію яких було
припинено. Регулярна перевірка списку виключених видань є обов'язковою
практикою, оскільки публікація в журналі, що втратив індексацію, може зашкодити
репутації та не бути зарахованою для академічних вимог.
3. Спеціалізовані
ресурси для юристів: Для полегшення пошуку профільних видань існують
спеціально підготовлені списки:
◦ Списки
правових журналів, що індексуються в Scopus (доступні у вигляді прямого пошуку
та підготовлених переліків).
◦ Список
журналів правової тематики видавництва Springer, що індексуються Scopus.
◦ Журнали,
індексація яких припинена в Scopus з 2020 року.
4. Інструменти
для підбору журналу: Scopus пропонує інструмент Journal Finder,
який значно спрощує процес вибору. Ввівши назву та анотацію вашої майбутньої
статті, ви можете отримати список релевантних журналів, що відповідають
тематиці вашого дослідження.
1.2. Робота
з базою даних Web of Science (WoS)
Web of
Science (WoS) є ще однією авторитетною платформою, що надає доступ до великого
масиву наукових публікацій та інструментів для їх аналізу.
1. Доступ
до списків журналів: Переліки правових журналів, що індексуються у
WoS, можна знайти у Master Journal List. Для завантаження
актуальних оновлень списку потрібна авторизація на порталі. Крім того, зміни до
переліку з травня 2023 року доступні у форматі Google-таблиці для зручного
моніторингу.
2. Ідентифікація
виключених видань: Важливо перевіряти не лише актуальні, але й
виключені видання. WoS веде списки журналів, індексацію яких було припинено.
Повний перелік журналів, вилучених з Web of Science Core Collection, допоможе
уникнути публікації в журналах, що втратили свій статус.
3. Інструмент
для підбору: Аналогічно до Scopus, Web of Science надає власний ресурс
для підбору журналу за назвою та ключовими словами майбутньої публікації,
допомагаючи авторам знайти найбільш відповідне видання.
Після
ідентифікації потенційних журналів у міжнародних базах даних наступним логічним
кроком є аналіз фінансових умов публікації та вивчення доступних національних
ресурсів.
--------------------------------------------------------------------------------
2. Фінансові
аспекти та можливості відкритого доступу для українських авторів
Фінансове
планування є невід'ємною частиною публікаційного процесу, особливо в контексті
зростаючої популярності моделі відкритого доступу, яка часто передбачає сплату
за публікацію (Article Processing Charge, APC). На щастя, для українських
вчених існують програми, що дозволяють суттєво знизити або повністю уникнути
цих витрат. Цей розділ надає практичну інформацію про такі можливості.
2.1.
Пільгові умови публікації через EIFL
1. Аналіз
програми: Консорціум EIFL (Electronic Information for Libraries) уклав
низку угод з провідними міжнародними видавцями. Ці угоди надають
авторам-кореспондентам з України можливість отримати повне скасування або
значну знижку на плату за публікацію (APC) у журналах відкритого доступу.
2. Практичні
кроки: Щоб скористатися цими перевагами, автор повинен:
1. Ознайомитися
з повним списком журналів,
на які поширюються пільгові умови.
2. Перевірити
детальну інформацію про умови отримання знижок від кожного конкретного видавця
на відповідній сторінці EIFL.
3. Скористатися
спеціально сформованим витягом із переліку журналів за
категорією LAW (станом
на січень 2025 року) для швидкого пошуку профільних видань.
2.2.
Можливості через Reseach4Life
Програма Reseach4Life надає
перелік видавництв відкритого доступу, які пропонують публікації з нульовою або
зниженою платою. Автори, зацікавлені в безкоштовній публікації, можуть перейти
на веб-сайти цих видавців, щоб знайти детальну інформацію про їхню політику
звільнення від сплати APC та інші доступні варіанти.
2.3.
Національні ресурси та реєстри
Окрім
міжнародних програм, важливо враховувати й національні ресурси, які є
орієнтирами в українському науковому просторі:
• Реєстр
наукових фахових видань України: Ключовий національний ресурс для
верифікації статусу українських наукових журналів.
• Open
Science in Ukraine: Ця платформа слугує єдиним джерелом інформації про
всі українські наукові журнали, що індексуються в міжнародних базах даних
Scopus та Web of Science.
Перевірка
фінансових умов є важливим, але не єдиним етапом. Наступний крок — це
комплексна оцінка академічної доброчесності та якості обраного журналу.
--------------------------------------------------------------------------------
3.
Комплексна перевірка (Due Diligence) та оцінка якості журналу
Ретельна
перевірка кожного потенційного журналу є критично необхідним етапом, що захищає
репутацію дослідника та гарантує цінність його наукової роботи. Цей процес,
відомий як "due diligence", передбачає використання спеціалізованих
інструментів для оцінки доброчесності, видимості та впливовості видання.
3.1. Базова
верифікація та інструменти оцінки
Наступна
таблиця узагальнює ключові етапи перевірки та рекомендовані для цього ресурси.
|
Етап
перевірки |
Рекомендований
інструмент/ресурс |
|
Перевірка
достовірності ISSN |
Офіційний
міжнародний портал «ISSN International Centre». |
|
Оцінка
доброчесності видання |
Керівництво
"Think. Check. Submit." (набір критеріїв для самостійної оцінки
доброчесності журналу). |
|
Визначення
квартилю (Q) в Scopus |
Веб-ресурс
Scimago або пряме посилання для Scopus. |
|
Визначення
квартилю (Q) в Web of Science |
Веб-ресурс
Scimago або Journal Citation Reports (JCR). |
|
Перевірка
політики відкритого доступу |
Ресурс для
перевірки журналу для розміщення повного тексту на відкритих ресурсах. |
|
Пошук в
Index Copernicus |
Перелік
"Правові журнали у Index Copernicus". |
3.2.
Розширений пошук за допомогою спеціалізованих платформ
Для більш
глибокого аналізу та підбору можна використовувати інструмент ScienceGate
Journal Finder. Його ключові переваги включають:
• Аналіз
контенту: Здатність аналізувати назву та анотацію статті для пошуку
найбільш релевантних журналів.
• Широке
охоплення: Доступ до бази даних, що містить понад 88,000 журналів від
18,000 видавців, включаючи Elsevier, Springer, Wiley та інших членів Комітету з
етики публікацій (COPE).
• Розширені
фільтри: Можливість сортувати результати за такими показниками, як
квартиль, SJR, H-індекс, а також за політикою відкритого доступу, що допомагає
прийняти обґрунтоване рішення.
Однак навіть
найретельніша перевірка якості не завжди захищає від навмисного обману. Тому
наступний крок — це оволодіння інструментами для ідентифікації та уникнення
"хижацьких" видань, що є прямою загрозою для академічної
доброчесності.
--------------------------------------------------------------------------------
4.
Ідентифікація та уникнення хижацьких видань
Зростаюча
загроза "хижацьких" (недобросовісних) видань є серйозним викликом для
академічного середовища. Публікація в таких журналах, які імітують наукову
діяльність заради фінансової вигоди, несе значні репутаційні та професійні
ризики як для окремих дослідників, так і для їхніх установ.
4.1.
Визначення та наслідки
Для
глибокого розуміння цієї проблеми варто звернутися до освітніх матеріалів, що
розкривають її суть та наслідки:
• Вебінар
"Публікація статей у хижацьких виданнях" надає комплексний
огляд проблеми. Доступні презентація, а також
записи вебінару українською та англійською мовами.
• Лекція
Сергія Назаровця заглиблюється в сучасні форми академічного шахрайства
— від організованих "паперових фабрик", що продукують фальсифіковані
дані, до ролі інструментів ШІ у виявленні подібних махінацій, пропонуючи погляд
на передову лінію боротьби за академічну доброчесність.
4.2.
Практичні ресурси для виявлення загрози
Для
ідентифікації потенційно недобросовісних видань дослідникам варто
використовувати наступні ресурси:
• "Хижацькі"
(недоброчесні) видання, що входять до Beall’s List: Ресурс для
перевірки наявності видання у відомому переліку.
• BEALL'S
LIST: Список потенційних хижацьких журналів і видавців, який допомагає
виявити видання з ознаками недоброчесності.
• Семінар
"Хижацькі видання vs бібліотекарі та науковці": Матеріали та
презентації спікерів містять практичні поради щодо виявлення загроз:
◦ Презентація Ольшевської О. В.
◦ Презентація Тихонкової І. О.
• Посібник
дослідника: Ресурс "Пошук безпечних журналів із відкритим
доступом" пропонує керівництво для легкої та безпечної публікації.
• Приклади
псевдовидавців: Існують сайти-приклади псевдовидавців, аналіз яких
допомагає зрозуміти типові ознаки шахрайства (наприклад, їхні журнали не
індексуються в Scopus).
Постійна
пильність та активне використання наданих ресурсів є найкращим захистом від
недобросовісних гравців на видавничому ринку.
--------------------------------------------------------------------------------
5.
Розширення видимості наукових праць
Публікація
статті в авторитетному журналі — це важливий етап, але не фінальна точка
дослідницького циклу. Для максимізації впливу та підвищення цитованості
необхідно активно поширювати результати дослідження. Розміщення праць у
міжнародних репозитаріях та на академічних платформах значно розширює їхню
видимість.
Для
безкоштовного розміщення наукових праць можна використовувати такі міжнародні
ресурси:
• Academia.edu
• Kudos
Hub
• Social
Science Research Network (SSRN)
• Mendeley
Data
• Cambridge
Open Engage
--------------------------------------------------------------------------------
Заключні
рекомендації
Ефективний
вибір журналу для публікації є багатоетапним процесом, що вимагає стратегічного
мислення та ретельності. Успіх залежить від послідовного виконання ключових
дій: розпочніть із пошуку потенційних видань у провідних
наукометричних базах, таких як Scopus та Web of Science. Далі проведіть оцінку фінансових
умов, використовуючи можливості відкритого доступу та пільгові програми.
Наступний критичний крок — ретельна перевірка якості,
репутації та доброчесності журналу за допомогою спеціалізованих інструментів.
Паралельно активно працюйте над уникненням хижацьких видань,
використовуючи відповідні списки та посібники. І нарешті, після успішної
публікації, забезпечте максимальний вплив вашої роботи через її поширення у
міжнародних репозитаріях. Такий системний підхід перетворює вибір журналу з
рутинного завдання на стратегічний елемент управління кар'єрою, що забезпечує
не лише публікацію, а й реальний внесок у розвиток правової науки та зміцнення
власного академічного авторитету.
Коментарі
Дописати коментар