Практичний посібник для рецензента-початківця: Як зрозуміти архітектуру процесу рецензування

1. Вступ: Перший крок до якісної рецензії — розуміння її правил

Перш ніж заглиблюватися в оцінку наукової роботи, рецензент-початківець повинен чітко зрозуміти конкретну модель рецензування, яку використовує журнал. Це фундаментальна основа для написання об'єктивного, професійного та доречного відгуку. Знання правил гри — рівня анонімності, доступних каналів взаємодії та політики щодо публічності — є не формальністю, а ключовою передумовою для виконання вашої ролі ефективно та етично.

Цей посібник базується на стандартизованій термінології, розробленій Національною організацією інформаційних стандартів (NISO), що є акредитованим розробником стандартів для Американського національного інституту стандартів (ANSI). Цей стандарт (ANSI/NISO Z39.106-2023) допомагає уніфікувати та зробити прозорими процеси рецензування в усьому світі, надаючи чітку та послідовну мову для опису навіть найскладніших моделей.

Далі ми детально розглянемо чотири ключові елементи, які, згідно з цим стандартом, визначають будь-яку сучасну модель рецензування, щоб ви могли впевнено орієнтуватися в цьому процесі.

2. Чотири стовпи сучасного рецензування: Структура процесу за стандартом NISO

Згідно зі стандартом ANSI/NISO Z39.106-2023, будь-яку модель рецензування можна описати за допомогою чотирьох основних компонентів. Розуміння цих елементів дозволяє рецензенту повністю усвідомити свої завдання, обов'язки та очікування, які ставить перед ним видавець. Вони формують архітектуру процесу, в якому ви берете участь, і логічно випливають один з одного: правила видимості ідентичностей визначають, як відбувається взаємодія; результати цієї взаємодії можуть стати публічними, а наукова дискусія може продовжуватися навіть після публікації.

Ось ці чотири ключові елементи:

Прозорість ідентичності (Identity transparency): Визначає, хто кого знає в процесі рецензування. Рівень анонімності є одним із найважливіших аспектів, що впливає на динаміку взаємодії.
Взаємодія рецензента (Reviewer interacts with): Описує, з ким саме ви, як рецензент, будете спілкуватися під час підготовки свого відгуку — лише з редактором, з іншими рецензентами чи навіть безпосередньо з автором.
Публікація інформації про рецензію (Review information published): Визначає, які елементи процесу рецензування (наприклад, ваші коментарі або навіть ваше ім'я) стануть загальнодоступними після публікації статті.
Коментування після публікації (Post publication commenting): Вказує, чи існує на платформі видавця механізм для обговорення статті вже після її офіційного виходу у світ.

Наступні розділи детально проаналізують кожен із цих стовпів та його практичне значення для вас як для рецензента.

3. Стовп перший: Прозорість ідентичності (Identity transparency) та її вплив на об'єктивність

Рівень анонімності в процесі рецензування є стратегічно важливим. Він безпосередньо впливає на динаміку відносин між автором, рецензентом та редактором, а також на потенційну упередженість. Ваше розуміння моделі прозорості визначає, як ви будете формулювати свої зауваження та наскільки обережними маєте бути, щоб уникнути особистих упереджень.

Тип прозорості	Що це означає для рецензента
Усі ідентичності видимі (all identities visible)	Ви знаєте, хто автор, а автор знає, хто ви. Ця повна прозорість вимагає від вас максимальної професійної етики та конструктивного тону. Ваш відгук є персоніфікованим, що підвищує відповідальність за кожне слово, але також сприяє відкритому та колегіальному діалогу.
Одиничне анонімне (single anonymized)	Це найпоширеніша модель. Ви знаєте, хто є автором статті, але автор не знає вашої ідентичності. Це покладає на вас велику відповідальність: ви повинні активно уникати будь-якої упередженості, пов'язаної з репутацією автора, його установою, статтю, країною походження чи попередніми роботами. Ваша оцінка має базуватися виключно на якості рукопису.
Подвійне анонімне (double anonymized)	Ви не знаєте ідентичності автора, а автор не знає вашої. Ця модель створена для забезпечення максимальної об'єктивності. Ваше завдання — зосередитися виключно на тексті, даних та аргументації, ігноруючи будь-які зовнішні фактори, які могли б вплинути на вашу оцінку.
Потрійне анонімне (triple anonymized)	У цій моделі не тільки автор та рецензент анонімні один для одного, але й редактор може не знати ідентичності автора та/або рецензента. Це створює умови для абсолютно неупередженої оцінки, де єдиним критерієм є якість самої наукової роботи.

Важлива примітка: Стандарт NISO свідомо використовує термін «anonymized» (анонімне) замість застарілого «blind» (сліпе), щоб уникнути некоректної лексики та сприяти інклюзивності в науковій комунікації.

Окрім того, хто кого знає, не менш важливо розуміти, з ким саме ви будете взаємодіяти під час роботи над рецензією.

4. Стовп другий: Моделі взаємодії (Reviewer interacts with) та ваша роль у комунікації

Модель взаємодії визначає, чи буде ваша робота ізольованою, чи ви станете частиною ширшої дискусії з іншими учасниками процесу. Розуміння доступних вам каналів комунікації є ключовим для правильного спрямування ваших коментарів та рекомендацій.

Існує три основні моделі взаємодії:

Взаємодія з редактором (editor) Це традиційна і найпоширеніша модель, також відома як «незалежне рецензування». Ваша комунікація відбувається виключно з редактором. Ви надсилаєте йому свій конфіденційний звіт та рекомендації, а він, у свою чергу, синтезує відгуки від усіх рецензентів і приймає остаточне редакційне рішення. Ваша роль — надати редактору експертну оцінку для ухвалення цього рішення. Така взаємодія може відбуватися як анонімно, так і з відкритими ідентичностями, залежно від політики журналу.
Взаємодія з іншими рецензентами (other reviewers) Ця модель передбачає співпрацю. Ви можете бачити відгуки інших рецензентів та коментувати їх (або вони — ваші) до того, як буде сформовано фінальну рекомендацію. Це збагачує процес, дозволяючи побачити аргументи колег, переглянути власну позицію та виробити більш зважене, консенсусне рішення. Така взаємодія може відбуватися як анонімно, так і з відкритими ідентичностями.
Взаємодія з авторами (authors) У цій моделі ви можете вести прямий діалог з авторами до того, як надасте свою рекомендацію редактору. Це може бути схоже на спільну роботу над покращенням рукопису. Така взаємодія, яка також може бути анонімною або відкритою, вимагає від вас високих навичок дипломатичного спілкування та здатності надавати конструктивну критику в коректній формі, оскільки ви спілкуєтеся безпосередньо, а не через посередництво редактора.

Важливо, що результати вашої роботи та цих взаємодій у деяких випадках можуть стати публічними після публікації статті.

5. Стовп третій: Публікація інформації про рецензію (Review information published) та її наслідки

Сучасна наука рухається в напрямку більшої прозорості. Багато журналів сьогодні публікують певні елементи процесу рецензування разом зі статтею. Це підвищує відповідальність рецензента, оскільки його робота стає частиною постійного наукового доробку, доступного для широкої аудиторії. Знання того, яка інформація буде опублікована, має безпосередньо впливати на стиль, тон та зміст вашої рецензії.

Ось ключові типи інформації, яка може бути опублікована:

Нічого не публікується (none): Це традиційний підхід, за якого весь процес рецензування залишається повністю конфіденційним.
Резюме рецензій (review summaries): Публікується узагальнений виклад основних зауважень або короткий підсумок процесу рецензування. Це вимагає від вас чіткості та лаконічності у формулюванні ключових висновків.
Повні звіти рецензентів (review reports): Ваш відгук публікується повністю. У цьому випадку ви повинні писати його як самостійний, добре аргументований та професійний документ, адже його читатимуть не лише редактор та автор, а й уся наукова спільнота. Ця опція може залежати від згоди автора (author opt in) або рецензента (reviewer opt in).
Поданий рукопис (submitted manuscript): Версія рукопису, яку автор подав на рецензування, публікується разом із фінальною статтею. Ця опція може залежати від згоди автора (author opt in).
Ідентичності рецензентів (reviewer identities): Ваше ім'я публікується разом зі статтею. Це значно підвищує вашу особисту відповідальність за якість, об'єктивність та неупередженість наданої рецензії. Часто це робиться за вашою згодою (reviewer opt in).
Ідентичності редакторів (editor identities): Публікуються імена редакторів, які вели рукопис.
Комунікація між автором та редактором (author/editor communication): Публікується листування, включно з листами редактора про рішення та відповідями авторів. Це найвищий рівень прозорості, який робить видимою всю історію прийняття рішень щодо рукопису.

Процес наукової дискусії може не закінчуватися навіть після того, як стаття пройшла рецензування та була опублікована.

6. Стовп четвертий: Постпублікаційне коментування (Post publication commenting)

Постпублікаційне коментування — це механізм, який дозволяє продовжувати наукову дискусію безпосередньо на платформі видавця вже після виходу статті. Це не те саме, що написання окремих статей-відповідей; це більш динамічний формат обговорення, інтегрований зі сторінкою статті.

Існує два основні типи такого коментування:

Відкрите коментування (open): Коментувати статтю може будь-хто. Платформа може вимагати реєстрації (наприклад, через ORCID) для ідентифікації коментаторів, але участь відкрита для всієї наукової спільноти.
Коментування на запрошення (on invitation): Коментувати можуть лише особи, спеціально запрошені редактором або видавцем. Це дозволяє організувати більш сфокусовану та експертну дискусію.

Тепер, коли ми розглянули всі чотири стовпи, об'єднаймо ці знання в практичну інструкцію.

7. Від теорії до практики: Як визначити модель рецензування для вашого завдання

Знання теоретичної бази є важливим, але ключове завдання рецензента — активно шукати інформацію про конкретну модель рецензування, яку використовує журнал, перед початком роботи. Це дозволить уникнути непорозумінь та виконати свою роботу відповідно до очікувань.

Практичний чек-лист: Де шукати інформацію про процес рецензування?

Керівництво для авторів (Guide for Authors): Це головне та найнадійніше джерело інформації. Саме тут журнали детально описують свою політику щодо прозорості ідентичностей, моделей взаємодії та публікації інформації про рецензію.
Домашня сторінка журналу (Journal Homepage): Часто тут можна знайти загальну заяву про підхід журналу до рецензування (наприклад, «цей журнал використовує подвійне анонімне рецензування»).
Система подання рукописів (Submission Systems): Коли ви отримуєте та приймаєте запрошення на рецензування, сама платформа часто надає конкретні інструкції та роз'яснення щодо процесу, в якому ви берете участь.
Сторінка опублікованої статті (Article Page): Перегляньте кілька нещодавно опублікованих статей у цьому журналі. На їхніх сторінках ви зможете побачити, яка інформація про рецензування стає публічною (наприклад, чи публікуються імена рецензентів, звіти, дати подання та прийняття).

Проактивний підхід до з'ясування цих правил є ознакою професіоналізму та запорукою якісної рецензії.

8. Висновки: Ваша роль у прозорому та етичному науковому світі

Розуміння архітектури процесу рецензування, описаної в стандартах NISO, є не простою формальністю, а необхідною умовою для виконання ролі рецензента на найвищому професійному рівні. Кожна модель — від прозорості ідентичності до постпублікаційного коментування — створює унікальний контекст, який визначає ваші завдання та відповідальність.

Знаючи правила гри, рецензент-початківець може впевнено долати виклики, надавати конструктивну, неупереджену та етичну оцінку. Таким чином ви не просто оцінюєте одну конкретну роботу, а робите свій безцінний внесок у підтримку якості, прозорості та цілісності всієї сучасної науки.

Підготовлено інструментом ШІ NotebookLM за матеріалами компанії ELSEVIER:

Ukrainian Researcher Publishing Workshop - Day 2 Session 2 - Reviewer workshop::
https://youtu.be/YxyilZ_GizA

ELSEVIER для рецензентів. Детальніше: https://www.elsevier.com/reviewer#0-the-peer-review-process

Standard Terminology for Peer Review / Стандартна термінологія для експертної оцінки (ANSI/NISO Z39.106-2023; ISSN: 1041-5653):
https://groups.niso.org/higherlogic/ws/public/download/28900/Z39.106-2023-Peer_Review_Terminology.pdf

Шукати в цьому блозі